Тема 5. Колективні договори й угоди

Мета:

- засвоєння поняття колективного договору;

- засвоєння поняття колективних угод і їх видів;

- розуміння порядку укладання колективного договору і його змісту;

- осмислення поняття контролю за виконанням колективного договору;

- вивчення видів відповідальності за невиконання зобов’язань колективного договору.

План вивчення теми

1. Поняття колективного договору.

2. Загальна характеристика міжнародних правових норм, що регулюють порядок укладання колективних договорів.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Під час вивчення теми студенти повинні розуміти, що колективний договір – це угода, що укладається між власником підприємства або уповноваженою ним особою з одного боку, і трудовим колективом найманих працівників, який уповноважив профспілковий комітет чи інший представницький орган на проведення колективних переговорів і укладання договору, з другого боку з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, що потребують додаткової регламентації з урахуванням особливостей здійснення праці на даному підприємстві, а також з питань, що не врегульовані чинним законодавством.

Особливу увагу треба звернути на складові частини даного документу, його обсяг та враховувати, що положення колективного договору, які суперечать діючому законодавству або погіршують стан працівника є недійсними. Органи, що здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства повинні негайно вжити заходів щодо усунення виявлених порушень.

Питання для самоконтролю

1. Що становить поняття колективного договору?

2. Що становить поняття колективних угод?

3. Які є види колективних угод?

4. Який порядок укладання колективного договору?

5. Що становить зміст колективного договору?

6. Хто здійснює контроль за виконанням колективного договору?

7. Які види відповідальності за невиконання зобов’язань колективного договору?

8. Які міжнародні правові норми регулюють порядок укладання колективних договорів?

9. Чим ці міжнародні правові норми характеризуються?

Бібліографічний список

Основна література: (1); (4); (5); (11); (13); (19); (25).

Додаткова література:. (3); (5); (10).

Тема 6. Основи правового регулювання працевлаштування і зайнятості населення

Мета:

- засвоєння поняття зайнятості населення;

- розуміння правового регулювання працевлаштування громадян України;

- осмислення державних гарантій права на вибір зайнятості в Україні;

- засвоєння поняття працевлаштування та його правових форм;

- розуміння правових відносин органів державної служби зайнятості з підприємствами, установами, організаціями;

- засвоєння поняття безробітного і його правового стану.

План вивчення теми

1. Поняття зайнятості населення.

2. Правове регулювання працевлаштування громадян України. Державні гарантії права на вибір зайнятості в Україні.

3. Поняття безробітного і його стан.


Методичні рекомендації до самостійної роботи

Законодавство України про зайнятість розглядає саме першу із трьох зазначених сфер зайнятості. Вiдповiдно до цього законодавства, зайнятість населення — це дiяльнiсть, пов’язана із задоволенням власних i суспільних потреб. Зайнятістю визнається дiяльнiсть не лише на державних підприємствах, а й в особистому, фермерському та іншому господарстві, садiвництвi; iндивiдуальна трудова дiяльнiсть; підприємництво i т. п., тобто дiяльнiсть, яка базується на право вільного володіння своєю здатністю до праці й право власності на засоби виробництва для виконання цих робіт.

Соцiально-економiчна система зайнятості виконує три функції:

- економічну — як фактор створення суспільного продукту;

- доходну — як засіб одержання трудових доходів;

- суспільну — як засіб задоволення потреби в праці.

Громадяни вільно обирають види діяльності за умови, що вони не заборонені законодавством. Така діяльність може бути і не пов'язаною з виконанням оплачуваної роботи. Вільно обираються також професія та місце роботи відповідно до своїх здібностей. Примушення до праці в будь-якій формі не допускається, за винятком випадків, що визначені законодавством. Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Основні принципи державної політики зайнятості населення проявляються у забезпеченні рівних можливостей усім громадянам незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, віку, політичних переконань, ставлення до релігії в реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до здібностей та професійної підготовки з урахуванням особистих інтересів і суспільних потреб; сприянні забезпеченню ефективної зайнятості, запобіганні безробіттю, створенню нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва, координації діяльності у сфері зайнятості з іншими напрямами економічної і соціальної політики на основі державної та регіональних програм зайнятості, співробітництві професійних спілок, асоціацій та спілок підприємців, власників підприємств або уповноважених ними органів у взаємодії з органами державної виконавчої влади в розробці, реалізації та контролі за виконанням заходів, спрямованих на забезпечення зайнятості населення; міжнародному співробітництві у розв'язанні проблем зайнятості населення, включаючи працю громадян України за кордоном та іноземних громадян в Україні.

Служба зайнятості в Україні утворена Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1990 р. № 381 «Про створення державної служби зайнятості України». Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р. № 47 затверджено Положення про державну службу зайнятості. Цим Положенням державна служба зайнятості визнана централізованою структурою спеціальних органів, утворених для комплексного вирішення питань регулювання зайнятості населення, професійної орієнтації, працевлаштування і соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян.

Питання для самоконтролю

1. Що становить поняття зайнятості населення?

2. Як здійснюється правове регулювання працевлаштування громадян України?

3. Які державні гарантії на вибір зайнятості?

4. Що становить поняття працевлаштування?

5. Які правові форми працевлаштування?

6. Що становлять собою правові відносини органів державної служби зайнятості з підприємствами, установами і організаціями?

7. Що становить поняття безробітного?

8. Який правовий стан безробітного?

Бібліографічний список

Основна література: (1); (5); (6); (11); (14); (18); (19); (25).

Додаткова література:. (2); (8); (10).

Тема 7. Трудовий договір

Мета:

- засвоєння поняття трудового договору;

- осмислення гарантій при заключні, змінні та припиненні трудового договору;

- розуміння поняттясторін та змісту трудового договору;

- засвоєння видів трудового договору;

- засвоєння строків трудового договору;

- засвоєння підстав припинення трудового договору;

- осмислення контракту як особливої форми трудового договору;

- засвоєння порядку оформлення трудового договору;

- засвоєння форм трудового договору.

План вивчення теми

1. Поняття трудового договору.

2. Контракт особлива форма трудового договору.

3. Сторони та зміст трудового договору.

4. Види трудового договору.

5. Порядок укладання трудового договору.

6. Форма трудового договору.

7. Порядок оформлення трудового договору.

8. Перевід на іншу роботу, зміни суттєвих умов праці.

9. Тимчасовий договір на іншу роботу у випадку виробничої необхідності.

10. Підстави припинення трудового договору

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Під час вивчення теми студенти повинні розуміти, що трудовий договір є угодою між працівником і роботодавцем (власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сукупність умов, які визначають взаємні права і обов’язки сторін, становлять зміст трудового договору.

При вивченні теми необхідно чітко усвідомлювати відмінність трудового договору від цивільно-правового договору під назвою “трудова угода”.

Також треба звернути увагу на такі види трудового договору, як договір між працівником і фізичною особою, та контракт, оскільки вони мають декілька особливостей, в тому числі і обов’язкову письмову форму.

Питання для самоконтролю

1. Що становить поняття трудового договору?

2. Які гарантій при заключні, змінні та припиненні трудового договору встановлені законодавством України?

3. Хто є сторонами трудового договору?

4. Що складає зміст трудового договору?

5. Які є види трудового договору?

6. Які строки трудового договору?

7. Що є підставами припинення трудового договору?

8. Яким чином провадиться оформлення трудового договору?

9. Які є форми трудового договору?

Бібліографічний список

Основна література: (5); (11); (16); (17); (18); (19); (20); (21); (25).

Додаткова література:. (3); (5); (10).


0775530095275056.html
0775575291185242.html
    PR.RU™